4 серпня The Washington Post опублікував матеріал про те, що гучні заяви та погрози президента США Дональда Трампа вже не справляють серйозного враження на світових лідерів, які бачать, як суди оскаржують його рішення, а Іран ним маніпулює. Для читачів це означає, що головний гарант безпеки союзників дедалі частіше виявляється нездатним перетворити слова на результат — і це стосується кожного, хто розраховує на стабільність трансатлантичних відносин.
Внутрішні обмеження послаблюють зовнішній тиск
За даними WP, Трамп не зміг домогтися від контрольованого республіканцями Сенату відмови від розсекречення «файлів Епштейна» і не домігся ухвалення свого закону «Про порятунок Америки». Ці внутрішньополітичні поразки підривають вагу його ультиматумів за кордоном.
Країни перестали поступатися
Іран відмовляється капітулювати перед американськими бомбардуваннями та відкривати Ормузьку протоку. Китай відмовився йти на поступки у відповідь на погрозу 100-відсоткових мит і змусив Вашингтон відступити, тиснучи через ринок рідкісноземельних мінералів та призупинивши закупівлю американської сої. Президент Бразилії Лула да Сілва проігнорував 50-відсотковий тариф, який мав би запобігти судовому переслідуванню колишнього президента Жаїра Болсонару, засудженого до 27 років за організацію збройного перевороту.
Союзники звикають і не йдуть на поступки
WP наголошує, що президенту США не вдалося втягнути у війну з Іраном європейські країни, а ситуація навколо Гренландії стала поворотним моментом, який продемонстрував, як погрози Трампа зійшли нанівець під тиском об’єднаного опору Європи. Колишній посол США Рональд Нойманн заявив, що «поміж погрозами, бомбардуваннями, а потім відступом він випромінює до іранців відчай», і додав, що не дав би Трампу грошей на торгівлю.
Залишити відповідь