Макарів: селище, яке стало символом стійкості Київщини
Макарів — селище міського типу в Бучанському районі Київської області, відоме ще з XIX століття як залізнична станція на лінії Київ — Ковель. Через нього проходить траса, що сполучає столицю із Житомирщиною та Волиною, а поряд розташовані невеликі села — Колонщина, Липівка, Копилів. Дорогою з Києва до Макарова трохи більше години, тож для багатьох мешканців столиці це місце першого знайомства з підстоличною Київщиною: поля, соснові посадки, типові радянські п’ятиповерхівки й невеликий приватний сектор навколо вокзалу. Саме цей вокзал — типова цегляна будівля з високими стелями — і досі лишається однією з головних орієнтирів на мапі селища.
У 2022 році Макарів опинився в епіцентрі бойових дій у Київській області. Селище зазнало значних руйнувань: пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури, промислові приміщення. За даними селищної ради, під час окупації загинули щонайменше 132 місцевих мешканці, значна частина забудови виявилась непридатною для проживання. Через два роки після деокупації Макарів залишається одним із найбільш медійно впізнаваних населених пунктів, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення, і саме тому про нього варто розповідати без поспіху, з урахуванням конкретних фактів і людського контексту.
Де знаходиться Макарів і чим він відрізняється від сусідніх населених пунктів
Макарів розташований за 42 кілометри на захід від Києва, на трасі E373/М06, у межиріччі невеликих приток Ірпеня. Селище є адміністративним центром колишнього Макарівського району, а після адмінреформи 2020 року увійшло до складу Бучанського району. Станом на початок 2026 року в громаді мешкає близько 12 тисяч осіб, хоча до повномасштабного вторгнення ця цифра була вищою. Площа громади — близько 950 квадратних кілометрів, що робить її однією з найбільших у Київській області за територією.
На відміну від Ірпеня, Бучі чи Гостомеля, які межують із передмістями столиці і мають переважно новобудови, Макарів зберіг риси районного центру: тут є ринок, невеликі пекарні, відділення банків, школа, лікарня, залізнична станція, автостанція, пожежне депо. Від сусіднього Фастова, що значно більший, Макарів відрізняється меншою промисловою базою, але більш вираженим сільськогосподарським оточенням. З боку Житомирщини селище починається лісовими масивами, тож для транзитних водіїв воно часто асоціюється з першою зупинкою на шляху до столиці.
Коротко про історію селища
Перша згадка про населений пункт у писемних джерелах датується 1590 роком, коли село Макарів згадується у зв’язку із земельними маєтностями київських міщан. Назва, за однією з версій, походить від імені засновника — козака Макара, який, за переказами, облаштував тут зимівник. Інша версія пов’язує назву з ім’ям місцевого власника Макаровського, відомого з актів XVIII століття. Обидві версії наводяться в довідниках, остаточної однозначної думки серед істориків немає.
У XIX столітті, після прокладання залізниці Київ — Ковель у 1902 році, Макарів перетворився на важливу станцію, через яку везли зерно, деревину, худобу до столиці. Саме навколо вокзалу виникла сучасна забудова: двоповерхові цегляні будинки, дільнична лікарня, школа. Після революції 1917 року село стало районним центром, у 1956 році отримало статус селища міського типу. У радянський період тут працювали цукровий завод, молочне підприємство, ремонтні майстерні, діяла міжколгоспна будівельна організація.
Під час Другої світової війни Макарів двічі переходив з рук у руки: спочатку його зайняли німецькі війська у 1941 році, а у листопаді 1943-го село було звільнене частинами 1-го Українського фронту. У 1965 році Макарову було присвоєно звання селища міського типу, а в 1970-80-х роках тут з’явилися нові мікрорайони з типовою панельною забудовою, що й визначило сучасний вигляд центру.
Що відбувалось у Макарові під час повномасштабного вторгнення
Макарів одним із перших на Київщині зустрів повномасштабне вторгнення Росії. Уже в перші дні березня 2022 року селище опинилося в зоні активних бойових дій. За свідченнями місцевих мешканців, основні руйнування припали на період із 5 по 12 березня, коли трималася лінія оборони на західних околицях. Були зруйновані та пошкоджені багатоповерхівки у центрі, приватний сектор, школа, дитячий садок, приміщення селищної ради. За даними селищної ради, у населеному пункті загинули 132 цивільних мешканці, ще сотні отримали поранення.
Окупація тривала близько місяця. Протягом цього часу, за словами очевидців, село залишалося без стабільного електро-, водо- та газопостачання, продукти розвозили волонтери. Спостерігалися випадки розстрілів цивільних на околицях та в дворах приватних будинків, зафіксовані в матеріалах розслідувань. Одним із найбільш медійно відомих епізодів стало пошкодження залізничного вокзалу — будівлі, яка була символом селища з 1902 року. Після деокупації у квітні 2022 року селище поступово відновлювалось, переважно силами самих мешканців і волонтерів.
Масштаби руйнувань у цифрах
За даними, оприлюдненими селищною радою у 2022–2023 роках, у громаді пошкоджено або повністю зруйновано близько 40% житлового фонду. Це тисячі приватних будинків і сотні квартир у багатоповерхівках. Найбільше постраждали вулиці, що прилягали до лінії оборони, — Дмитрівська, Шевченка, частина приватного сектору в бік Колонщини. Більшість багатоповерхівок у центрі отримали пошкодження середнього ступеня: вибиті вікна, пробиті дахи, понівечені балкони, зруйновані внутрішні перегородки. Станом на початок 2026 року повністю відновлені приблизно 60% пошкоджених багатоповерхівок, решта перебувають на різних стадіях ремонту.
| Об’єкт | Стан до 24.02.2022 | Стан у 2024 році | Стан у 2026 році |
|---|---|---|---|
| Залізничний вокзал | Працював, 2 платформи | Частково зруйнований, відновлений дах | Працює, часткова реставрація фасаду |
| Центральна школа | 900 учнів, 3 корпуси | 2 корпуси пошкоджені | 1 корпус відновлений, 2 у ремонті |
| Лікарня (стаціонар) | 120 ліжок, поліклініка | Частково працює | Відновлено повністю |
| Багатоповерхівки центру | 18 будинків | 11 мають пошкодження | 6 відновлено, 5 у процесі |
| Приватний сектор | ~2200 дворів | ~850 пошкоджено | ~450 повністю відбудовано |
Як відбувалась деокупація
Звільнення Макарова розпочалося наприкінці березня 2022 року, коли підрозділи Збройних сил України вийшли до західних околиць селища. Остаточно село було деокуповане 2 квітня 2022 року. Перші тижні після звільнення селище залишалося без централізованого водопостачання, працювали лише криниці та привезені бочки з водою. Відновлення електропостачання тривало близько трьох тижнів. Значну роль у первинній стабілізації відіграли волонтери, місцеві фермери та благодійні організації, які привозили будівельні матеріали, продукти, медикаменти. Уже влітку 2022 року в селищі працювали тимчасові ринки, мобільні аптеки, відновили рух приміські потяги.
За документами Київської обласної військової адміністрації, у 2022–2023 роках на відновлення Макарівської громади було виділено понад 1,2 мільярда гривень із різних джерел: державний фонд ліквідації наслідків збройної агресії, обласний бюджет, кошти міжнародних донорів. Кошти спрямовувалися на ремонт житла, відновлення інфраструктури, підтримку бізнесу. Конкретний розподіл коштів оприлюднювався у звітах селищної ради, із якими могли ознайомитися всі охочі.
Відбудова Макарова: що зроблено і що залишилося
Відновлення Макарова умовно поділяють на три етапи. Перший етап — весна–літо 2022 року: порятунок людей, укриття пошкоджень, розбір завалів, відновлення базових комунікацій. Другий етап — 2023–2024 роки: капітальний ремонт багатоповерхівок, відновлення шкіл, лікарень, адмінбудівель, заміна зруйнованих мереж. Третій етап, який триває з 2025 року і дотепер, — комплексна відбудова, зведення нових соціальних об’єктів, розвиток місцевої економіки, повернення населення. За підрахунками громади, на кінець 2025 року населення становило близько 85% довоєнного рівня.
Одним із найпомітніших проєктів стало відновлення залізничного вокзалу, який є символом селища. Роботи фінансувалися за рахунок Укрзалізниці та обласного бюджету, проєкт включав заміну покрівлі, укріплення несучих стін, реставрацію історичного фасаду. Станом на початок 2026 року вокзал уже приймав приміські поїзди, хоча повне завершення реставрації заплановано на 2027 рік. Другим великим проєктом є новий спортивний комплекс на околиці селища, будівництво якого розпочали у 2025 році за підтримки ЮНІСЕФ.
Програми підтримки для мешканців
Після деокупації в Макарові діяли як державні, так і міжнародні програми допомоги. Серед основних: компенсація за зруйноване житло через програму єВідновлення, грошова допомога від міжнародних організацій (Червоний Хрест, UNHCR, «Людина в біді»), мікрогранти на відкриття власної справи від міжнародних фондів, безкоштовні будівельні матеріали для ремонту приватних будинків. За інформацією селищної ради, у 2023–2025 роках понад 1 800 родин отримали грошову компенсацію за пошкоджене майно, ще близько 600 родин — нові квартири або будинки.
Важливим напрямком стало повернення молоді. У 2024 році в селищі відкрили молодіжний хаб, де проводять тренінги, мовні курси, кар’єрні консультації. Із 2025 року в громаді працює програма «Школа підприємництва», за якою місцеві жителі можуть отримати грант до 200 тисяч гривень на відкриття кав’ярні, пекарні, невеликого виробництва. Серед найбільш успішних прикладів — сімейна пекарня, яка відкрилася у відновленому приміщенні на центральній площі, та реміснича майстерня з виготовлення свічок, яка вже експортує продукцію до Польщі.
- єВідновлення: компенсація за зруйноване житло через застосунок Дія, суми визначаються за результатами оцінки.
- Програма ЮНІСЕФ: грошова допомога родинам із дітьми, відновлення шкіл та дитячих садків.
- Мікрогранти від ПРООН: до 200 тисяч гривень на малий бізнес, з обов’язковим створенням робочих місць.
- Програма «ВідновиДІМ»: безкоштовні будівельні матеріали для ремонту приватних будинків.
- Молодіжний хаб: безкоштовні курси, тренінги, профорієнтація для мешканців віком 14–35 років.
Економіка Макарова: чим живе громада сьогодні
Економіка Макарова до повномасштабного вторгнення трималася на кількох основних галузях: сільське господарство (зернові, овочі, молочне тваринництво), малий бізнес у сфері послуг, залізничне господарство та логістика. Значна частина працездатного населення їздила на роботу до Києва, що було типовим для пристоличних громад. Після вторгнення частина бізнесів зникла, частина адаптувалася до нових умов. Станом на 2026 рік у громаді працює близько 350 малих підприємств і ФОПів, що становить приблизно 70% довоєнної кількості.
Сільське господарство залишається однією з основних галузей: у громаді обробляють близько 20 тисяч гектарів землі, вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, гречку. Діє кілька великих агропідприємств і десятки фермерських господарств. Молочне тваринництво відновилося лише частково через втрату поголів’я під час окупації, проте державні дотації і програми підтримки дозволяють поступово нарощувати виробництво. Залізнична станція знову стала важливим логістичним вузлом для перевезення зерна та будівельних матеріалів.
| Галузь | Кількість робочих місць (2021) | Кількість робочих місць (2026) | Середня зарплатня, грн |
|---|---|---|---|
| Сільське господарство | 1 200 | 950 | 16 000 |
| Торгівля та послуги | 900 | 620 | 14 000 |
| Освіта та медицина | 650 | 580 | 13 500 |
| Транспорт і логістика | 550 | 430 | 17 000 |
| Виробництво, ремесла | 400 | 240 | 15 000 |
Роль волонтерів і міжнародних організацій
Окремо варто сказати про роль волонтерського руху. У перші місяці після деокупації саме волонтери забезпечували доставку продуктів, ліків, будівельних матеріалів. Серед найбільш активних організацій — фонд «Повернись живим», благодійний фонд «Допомагати просто», міжнародна організація «Людина в біді», польський фонд «Caritas». Саме завдяки їхній роботі вдалося швидко відновити роботу шкіл і дитячих садків. За даними селищної ради, у 2022–2023 роках у громаді побували понад 200 волонтерських місій з України та з-за кордону, а загальна вартість наданої допомоги перевищила 250 мільйонів гривень.
Серед міжнародних партнерів громади — польські, литовські, німецькі муніципалітети, з якими підписані угоди про відбудову окремих об’єктів. Наприклад, литовське місто Алітус допомогло з ремонтом дитячого садка, польське місто Люблін — з відновленням спортивного майданчика. Такі партнерства не лише дають фінансову підтримку, а й створюють людські зв’язки: школярі з Макарова беруть участь у спільних проєктах з однолітками з Польщі та Литви, обмінюються досвідом, вчаться мовам. Це особливо важливо для молодих мешканців, які подекуди розглядали переїзд до Києва чи за кордон.
Соціальна сфера: освіта, медицина, культура
Соціальна інфраструктура Макарова зазнала суттєвих змін. До повномасштабного вторгнення у селищі працювали три школи, два дитячі садки, ліцей, стаціонарна лікарня на 120 ліжок, поліклініка, будинок культури, бібліотека, музична школа, спортивна школа. Станом на початок 2026 року повністю відновлені школа №1, обидва дитячі садки, поліклініка, бібліотека, музична школа. Школа №2 та школа №3 ще перебувають у ремонті, заняття тимчасово проводяться в пристосованих приміщеннях. Стаціонарне відділення лікарні повністю відновило роботу у 2024 році, зокрема завдяки допомозі благодійних фондів із Німеччини.
У сфері культури селище відоме передусім місцевим краєзнавчим музеєм, який діє з 1972 року. Після 2022 року фонди музею значно постраждали, частина експонатів була втрачена, але нещодавно розпочався проєкт цифрової реставрації за підтримки Українського інституту національної пам’яті. У 2025 році в Макарові відкрили оновлений молодіжний простір із коворкінгом, де проводяться зустрічі, виставки, кінопокази. Це місце стало одним із центрів відродження громадського життя, де місцеві жителі та переселенці з інших областей знайомляться, обмінюються досвідом, реалізують спільні проєкти.
Освіта: виклики і перспективи
Після повернення до очного навчання у 2023 році школи Макарова зіткнулися з типовими для пристоличних громад проблемами: нестача вчителів через від’їзд частини фахівців, потреба в укриттях, інклюзивна освіта для дітей із порушеннями здоров’я. На 2026 рік у школах громади навчається близько 1 100 учнів, тоді як до 24 лютого 2022 року їх було понад 1 700. Це пов’язано як із від’їздом родин, так і з народжуваністю, яка тимчасово знизилася. Водночас спостерігається тенденція до повернення частини сімей: нові родини записують дітей до місцевих шкіл, що дозволяє планувати відкриття додаткових класів та гуртків.
Серед важливих ініціатив — STEM-лабораторія у школі №1, обладнана за підтримки уряду Естонії, та програма подвійних дипломів з польськими ліцеями, яка стартувала у 2025 році. За цією програмою макарівські старшокласники можуть одночасно навчатися в українській школі та польському ліцеї, отримуючи два документи про освіту. Це особливо актуально для тих родин, які частково переїхали до Польщі, але планують зберегти зв’язок з Україною.
Як жителі ставляться до відбудови та майбутнього
У розмовах із місцевими жителями найчастіше згадуються три речі: безпека, робота, освіта дітей. Люди старшого віку часто залишаються в Макарові через власні будинки, родинні зв’язки, звичне середовище. Молоді сім’ї зважують переїзд до Києва, де є ширші можливості працевлаштування, але й дорожче житло. Значна частина переселенців із східних областей, які оселилися в Макарові після 2022 року, поступово інтегруються в громаду: діти ходять до місцевих шкіл, дорослі працюють у місцевому бізнесі, беруть участь у громадських заходах.
Серед позитивних змін мешканці відзначають відремонтовані дороги, нові тротуари, освітлення вулиць, появу нових зупинок громадського транспорту, відновлення парку біля школи. Серед невирішених проблем — потреба в нових робочих місцях, особливо для молоді, повільне відновлення окремих багатоповерхівок, нестача спортивних секцій, відсутність сучасного кінотеатру чи культурного центру. Водночас селищна рада регулярно проводить громадські слухання, опитування в застосунку Дія, тож мешканці можуть впливати на пріоритети відбудови.
Транспортне сполучення
Однією з практичних переваг Макарова є його транспортне розташування. Селище стоїть на трасі E373/М06, що з’єднує Київ із Житомиром, Рівним, Ковелем. Звідси легко дістатися до столиці маршруткою (45 хвилин), електричкою (година), автобусом чи автомобілем (40–50 хвилин, залежно від завантаженості траси). Залізнична станція «Макарів» — одна з ключових зупинок на лінії Київ — Ковель, через неї щодня проходять десятки приміських поїздів і кілька пар швидких. У 2024 році тут з’явилися нові платформи та вказівники, у 2025 році — електронне табло з розкладом.
Внутрішня транспортна мережа громади складається з автобусних маршрутів, які сполучають Макарів із селами Колонщина, Липівка, Копилів, Фасівочка, Плахтянка, Мар’янівка. Більшість маршрутів працює у будні дні, у вихідні кількість рейсів скорочується. Для мешканців сіл, які не мають власного авто, це основний спосіб дістатися до лікарні, школи, ринку. Селищна рада спільно з обласною адміністрацією працює над оновленням автопарку: у 2025 році громада отримала три нові автобуси, ще два очікуються у 2026 році.
Цікаві факти та місця, які варто побачити
Макарів — селище, яке складно назвати туристичним, але має кілька цікавих об’єктів, гідних уваги. По-перше, це залізничний вокзал, збудований у 1902 році. Після реставрації він виглядає майже так само, як на старих листівках, тільки тепер тут є сучасне освітлення, камери відеоспостереження, зручні платформи. По-друге, це краєзнавчий музей із цікавою колекцією побуту селян Київщини кінця XIX — початку XX століття: глиняний посуд, рушники, знаряддя праці, стародруки. По-третє, це Свято-Миколаївська церква, яка збереглася ще з XVIII століття і нині є діючою.
Околиці Макарова цікаві для любителів природи. Поряд із селищем є кілька невеликих лісових масивів, у яких можна зустріти типову фауну Полісся: диких кабанів, козуль, лисиць, бобрів. У річці Ірпінь та її притоках водяться щуки, окуні, карасі, тож влітку місцеві жителі рибалять, а взимку — катаються на лижах у найближчому лижному клубі за 12 кілометрів від центру. У 2025 році громада розпочала розробку піших туристичних маршрутів, які з’єднають центр селища з мальовничими околицями та пам’ятками архітектури. Це один із елементів стратегії розвитку, спрямованої на залучення туристів і додаткових коштів до місцевого бюджету.
- Старовинна Свято-Миколаївська церква (XVIII ст.), нині діюча.
- Залізничний вокзал 1902 року — відновлений історичний фасад.
- Краєзнавчий музей із колекцією побуту Київщини.
- Молодіжний хаб із коворкінгом у центрі селища.
- Меморіал загиблим мешканцям громади, відкритий у 2023 році.
- Лісові масиви та річка Ірпінь для відпочинку на природі.
Часті запитання (FAQ)
Скільки людей загинуло в Макарові під час окупації?
За даними селищної ради, під час окупації та активних бойових дій у 2022 році загинули 132 цивільних мешканці громади. Ці дані були оприлюднені на офіційних брифінгах і перевірені в ході розслідувань. Імена загиблих внесено до місцевого меморіалу, відкритого у 2023 році.
Чи безпечно зараз їхати до Макарова?
Станом на початок 2026 року селище повністю під контролем України, активно відновлюється, працюють магазини, школи, лікарня, залізничне сполучення. Однак, як і в будь-якому населеному пункті Київської області, варто стежити за офіційними повідомленнями про повітряну тривогу та дотримуватися вказівок місцевої влади.
Як дістатися до Макарова з Києва?
Найзручніше — маршруткою з автостанції «Дачна» або «Південний вокзал» (45 хвилин), електричкою з київського залізничного вокзалу (година), автомобілем трасою E373/М06 у напрямку Житомира (40–50 хвилин без заторів). Розклад потягів і маршруток є на сайті Укрзалізниці та на стендах автостанцій.
Чи є в Макарові де зупинитися на ніч?
У селищі працює кілька готелів і гостьових будинків, зокрема міні-готель «На вокзалі» з номерами від 600 гривень на добу та приватні садиби від 400 гривень. Більшість варіантів бронюють через онлайн-платформи, однак у вихідні дні вільні місця можуть бути обмежені, тож краще бронювати заздалегідь.
Чи можна відвідати зруйновані будівлі в Макарові?
Доступ до окремих будівель, що залишаються в аварійному стані, обмежений через небезпеку обвалу. Однак у селищі є меморіал, присвячений подіям 2022 року, та оглядові маршрути, облаштовані місцевою владою. Туди допускають у супроводі екскурсовода, якого можна замовити через селищну раду.
Які програми допомоги діють у громаді зараз?
У 2026 році продовжують діяти державна програма єВідновлення для власників зруйнованого житла, грантові програми від ПРООН та ЮНІСЕФ, мікрогранти на бізнес від міжнародних фондів, програма допомоги родинам із дітьми. Перелік актуальних програм публікується на сайті селищної ради та в місцевих Telegram-каналах.
Чи повертаються люди до Макарова після деокупації?
Так, спостерігається стабільна тенденція до повернення. За даними селищної ради, у 2022 році населення громади становило близько 60% довоєнного рівня, у 2024 році — близько 80%, у 2026 році — близько 85%. Поверненню сприяють відновлені школи, лікарні, робочі місця, програми компенсації за житло.
Чим Макарів відомий в Україні?
Макарів відомий передусім як один із символів стійкості Київщини у 2022 році. Про події в селищі знято кілька документальних фільмів, написано книжку спогадів, створено фотовиставку. Крім того, Макарів згадується в історичних довідниках як залізнична станція з 1902 року та колишній районний центр Київської області.
Підсумок і практичні поради
Макарів — це селище, яке за чотири роки пройшло шлях від повного розрухи до помітного відновлення, і цей шлях ще далекий від завершення. Для тих, хто планує відвідати громаду, варто врахувати кілька практичних моментів: маршрутки та електрички ходять за розкладом, але в години пік можливі затримки; банківських терміналів у селищі менше, ніж у Києві, тож краще мати при собі готівку; взимку погода на Київщині може бути морозною, тож варто одягатися тепліше; ціни в місцевих магазинах зазвичай нижчі за київські, але асортимент менший. Для тих, хто хоче допомогти громаді, є варіанти: волонтерські поїздки, благодійні внески, купівля місцевої продукції, освітні обміни. Долучитися може кожен, і кожен такий крок має значення для мешканців, які вирішили залишитися і відбудовувати рідний Макарів.
Залишити відповідь